Цей сайт створюється з метою аматорського графоманства на різні теми, що мені цікаві чи якось зачепили мене. Можливо буду писати про програмування та ІТ в цілому, природу, астрономію, космос, бізнес, фото, логотипи, принти, одяг, дизайн, бренди, археологію, програмні продукти, Київ, село та ще купу всяких моїх цікавинок.
Скоріш за все, я закину цей проєкт через пару постів, як це вже було з моїми старими спробами створити сайт для поширення своїх думок і емоцій в мережу. Пробував створювати акаунти в соціальних мережах, щоб там публікувати свої пости, але більше ніж на місяць, два мене не вистачало. Мотивація зникала, при тому, що були читачі, хоч і не численні. Я видаляв акаунти або чистив їх до нуля від публікацій.
Не до кінця розумів, що хочу від тих постів в мережі. Було сліпе намацування тем і ніш, хаотичний вилив думок і тому подібне.
Хоча коли я створив тестовий сайт у 2020 році під час пандемії ковіду на тему про роботу в ІТ і критику певних практик і підходів в цій галузі, в саркастичній манері, в мене було за 2 місяці більше ніж 5000 відвідувачів. Я звісно для трафіку використав один відомий сайт, де в коментарях писав текст, що заманює, з посиланням на свою статтю. Але моя стаття перегукувалась з вихідною статтею на донорському сайті. Це був цікавий досвід. Була навіть певна група людей, що поверталися регулярно на мій сайт і писали в коментарях, щоб писав ще, їм це залітало. Але мене вистачило на місяць активного написання статей та публікування. І ще місяць я спостерігав як люди туди продовжували заходити, хоча нових матеріалів вже не було. Потім я видалив цей сайт, бо мене це задовбало, та і чесно скажу писати великі пости і так, щоб це було дійсно цікаво, досить важко. Цілий день працюєш на роботі, а потім ще 2 години виділяти на написання тексту та підбору зображень, обробки, публікації. Це стомлює.
І так епізодично тривало десь від 2012 року і до сьогодення.
І ще ця довбана повномасштабна війна, яка вже триває 4-й рік. Перепаскудила все моє життя. 3 роки вирвані по живому на цей момент. Це жах.
Думаю за цей ввесь період більше як 10 років, я зрозумів як хочу публікувати свої думки. Просто створити сайт, де я зможу писати на любі теми, а потім кидати посилання на ці пости ще і в соціальних мережах, щоб більше людей могли побачити і прочитати мої матеріали.
Сайт – ядро і ниточки павутини, що ведуть з соціальних мереж до нього.
Поки що не має цілі якось на цьому заробити, є ціль знайти свою аудиторію і взаємодіяти з нею. Пошук однодумців. Тих хто поділяє моє бачення різних речей та світу.
Ще я зрозумів, що не можу писати постійно на одну тему місяцями. Мені зручніше перемикатися час від часу між різними цікавими речами та захопленнями. Але я потім завжди повертаюсь до попередніх тем. Це можна порівняти з апаратними перериваннями в мікроконтролері. Сьогодні мені цікаве ардуїно, через тиждень радіо і так по великому колу яке постійно росте з новим досвідом.
Також став розуміти, що не потрібно нікого в цілому копіювати чи під когось мімікрувати, щоб повторити його успіх. Це як з унікальним продуктом, потрібно знайти чи прийти до своєї ідеї й потім її втілити у реальний вимір.
Сила в індивідуальній унікальності. Коли пишеш так, як вважаєш за потрібне, то це дає полегшення та задоволення, власну реалізацію, притаманну тільки тобі. Модні тренди, вайби та інша інфоциганщина хай йде лісом. Це мені не властиво. Тому гнатися за цим не потрібно.
Бо це буде фальшиво. А кому цікаво читати фальшиві тексти? Інтернет і так складається на 90% з лайна копіпасти, сео-захаращувальників, ботів та тепер АІ-ботів, які генерують купу синтетичного сміття. А, ну і соціальні мережі заповнені непотребом під зав’язку.
Не поділяю повністю думку, що потрібно слідувати якимось правилам та законам написання статей, постів. Як це часто пропагують відомі блогери та інші “експерти” в мережі. Я згоден з тим, щоб був якийсь мінімум вимог до поста, щоб це не був спагеті текст, де не можливо вловити думку автора. Але не більше. Все інше це заганяння в рамки, рамки одної чи групи людей. Я вважаю це не правильно. Пиши як бажаєш, як ти бачиш це. А мережа і відвідувачі це протестують в реальності, і дадуть фідбек. З часом я думаю теж буду дотримуватись своїх рамок написання та оформлення, але не буду це нав’язувати іншим.
Можливо сайт переросте в щось більше ніж збірник простирадл з текстів. Якби прокачати свою англійську до рівня, щоб можна було нею писати складні пости, то буде вихід на міжнародних читачів, а це океан людей. А поки тільки Українське море. Мій форпост в інтернеті, хаб моїх постів.
Залишити відповідь