Ще трохи напишу своїх думок про майбутнє НРК на полі бою недалекого майбутнього. Щоб рухатись в сторону заміни людей на роботів на ЛБЗ і не тільки, потрібно створити групи спеціалізованих НРК, кожний з яких буде реалізовувати одну функцію. А група з НРК буде спроможна виконувати вже конкретні завдання. Наприклад тримати довгий час СП-шку під дією ворожих БпЛА та штурмів піхоти. Або робити складні та тривалі в часі засідки на ворога, вести розвідку та інше.
НРК “Бензовоз”
Незалежно від місії, окрім камікадзе мабуть, чим більша ємність батареї, тим далі їде НРК. Але не доцільно робити великими батареї, бо тоді не вистачить місця для корисного навантаження. Тут завжди враховується компроміс між дальністю поїздки та масою ватнажу, яку потрібно доставити. Також потрібно повернутися ще назад. Для цього пропоную ідею посередника для часткового вирішення проблеми збільшення дальності місії, без збільшення розміру батарей.
Є декілька варіантів:
1. Прикріпити бензиновий генератор прямо на НРК і живити його, коли сіла батарея. Тобто в штатному режимі робить тихо від батареї, при потребі від генератора. Генератор звісно запускається дистанційно. Це збільшує вагу та складність НРК, але думаю це має право на життя.
2. Створити окремий НРК який буде нести потужніший генератор з більшим запасом палива для швидкої підзарядки інших НРК від нього. Такий собі «Бензовоз» в світі НРК.
3. Створити окремий НРК який буде нести на собі багато батарей та інвертор для підзарядки інших НРК від нього.
Як бачимо вимальовуються два основні “бензовози”, з бензиновим генератором та з великою кількістю батарей. Бензиновий та електричний типи “бензовозу”.
Систему стиковки можна пігледіти у літаків для дозаправки в повітрі. Щоб НРК могли без участі людини заряджатися від “Бензовозів”.
Головна задача — підзаряд батарей НРК прямо в зоні бойових дій, без повернення на базу, без залучення людей на фізичні виїзди, що збільшує автономність місій.
Як я бачу такий “бензовоз” в деталях:
Для кращої стиковки з усіх чотирьох сторін має були мінімум по 2 стикувальних гнізда. Всього 4 * 2 = 8. Щоб не цілитися, а заряджатися від тої сторони “бензовоза”, яка ближча. В НРК який хоче підзарядитися має бути штир-контакт певної довжини для маніпуляцій. В “бензовоза” мають бути стикувальні гнізда у формі лійки, з широким горлом, що буде направляти до центру гнізда штир-контакт. Це спростить маніпуляцію прицілювання для стиковки.
Я собі так уявляю процес зарядки:
В замаскованому місці стоїть такий “бензовоз” в очікуванні “клієнтів”. Скажімо на відстані 1/3 від ЛБЗ. “Клієнт” НРК долає 2/3 відстані витрачаючи заряд батареї. Потім він підживлюється від “бензовоза” і далі виконує місію. Це дає змогу ставити меньші батареї та отримати більше корисного навантаження. Також не залучати людей для заміни батарей на нові.
Гіпотетично, якщо наприклад на позиції стоять декілька НРК , які патрулюють місцевість або знаходяться в засідці багато днів, щоб їх підзарядати потрібно тільки доїхати одним таким “бензовозом” на позицію. Можливо його ємності вистачить на декілька таких циклів підзарядки цих НРК. Що в свою чергу дає можливість тижні чи навіть місяці вести операції повність автономно, без людей. З точки зору джерела енергії. Звісно є ще клин зброї, знос деталей та вузлів, непередбачувані ситуації та інше.
АСП(автоматизований спостережний пункт) або повністю автоматизона СП-шка
Якщо вже в нас є такий спеціалізований НРК як “бензовоз”, то можливо поговорити про гіпотетично можливий варіант повної заміни людей на певних позиціях як мінімум. Бо краще втрачити НРК ніж людей. Для цього потрібно мінімум 7 НРК різних типів, така собі роботизована команда.
Мінімальний склад АСП:
Вогневий НРК – 2 шт
Зв’язковий НРК – 1 шт
Розвідувально-спостережний НРК – 1 шт
“Бензовоз” НРК – 1 шт
ППО НРК – 1 шт
Носій БпЛА НРК – 1 шт
Вогневий НРК – це вже класичний НРК, що вражає противника з кулемету чи гранатомету(АГС, РПГ та інші). Два НРК для дублювання, у випадку клину чи якоїсть поломки.
Зв’язковий НРК – це спеціалізований НРК, що забезпечує стабільний зв’язок через декілька незалежних каналів для всіх інших НРК. “Мозок” групи.
Розвідувально-спостережний НРК – це спеціалізований НРК для розвідки та спотереженням за визначеним сектором оборони на місцевості. Це очі та вуха роботизованої команди. Його задача виявлення піхоти та техніки противника заздалегіть на значних відстанях від позиції наших НРК.
“Бензовоз” НРК – це спеціалізований НРК, що відповідає за джерело живлення для всіх НРК. Вже вище я описував його детально.
ППО НРК – це спеціалізований НРК, що відповідає за виявлення та захист від повітряних дронів противника.
Для більшої стійкості групи, ці НРК не будуть розташовані в одному місці. Умовно “бензовоз” НРК буде захований десь в щільних кущах. Вогневі НРК також займатимуть дещо різні позиції. Зв’язковий НРК теж має бути гарно замаскований та знаходитись наприклад за 100 м від основної групи. В місці, що сприяє кращому радіозв’язку. Розвідувально-спостережний НРК буде в місці, де комбінація умов – маскування та гарна візуальна оглядовість. Підвищення на місцевості наприклад, з чагарником.
Все це досить вразливе для повітряних дронів, тому тут потрібно створювати повітряний захисний периметр від БпЛА противника. Для цього потрібно мінімум один ППО НРК. А краще 3-4 для ефективної робити з усіх напрямків.
Отже ми маємо на ділянці розміром скажімо 300х400 м роботизовану команду з 7-10 дронів, що забезпечують оборону від противника в даній ділянці ЛБЗ. Якщо НРК оснастити тепловізорами та приладами нічного бачення, то противнику буде дуже складно пройти ділянку непоміченим, особливо вдень. Також можливо потрібно створити ще один НРК – Носій БпЛА для швидкої контратаки по піхоті чи повітряних дронах противника. Це дає майже миттєву реацію в динамічній ситуації, коли не має часу на очікування прильоту наших БпЛА з віддалених районів від ЛБЗ.
Якщо дрони будуть досить розподілені по місцевості, то навіть декілька КАБів не зможуть повність знищити роботизовану команду, а можливо навіть не пошкодять жодний НРК.
Носій БпЛА НРК можливо буде працювати в парі з ППО НРК. ППО НРК буде виявляти та наводити на ворожі дрони, а БпЛА з носія будуть протидіяти їм в повітрі та не давати вразити наземну групу НРК. Це умовно платформа, де розміщено 10 дронів, що будуть злітати з неї та виконувати певні задачі. ППО НРК повинен мати радар для виявлення противника за 2-3 км від позиції роботизованої групи, щоб був час на реагування.
Штурмова група НРК
Для штурмових операцій також можна залучати НРК, це навіть роблять деякі підрозділи вже зараз. Але штурм зазвичай це справа складніша за оборону. Тому тут повинні бути створені ще додаткові типи НРК для вузьких задач.
Мінімальний склад ШГр НРК залежить від завдань звісно, але гіпотетично, наприклад для зачистки невеличкої посадки може бути таким:
Вогневі НРК – 3 шт
Окопний НРК – 5 шт
Малий окопний НРК – 10 шт
Носій малих окопних НРК – 1 шт
Зв’язковий НРК – 1 шт
Розвідувально-спостережний НРК – 1 шт
“Бензовоз” НРК – 1 шт
ППО НРК – 2 шт
Носій БпЛА НРК – 1 шт
Всього виходить 15 НРК нормального розміру та 10 шт по суті одноразових НРК камікадзе(малий окопний НРК) для такої місії. Що більше ніж в два рази за групу НРК для оборони, що становить 7 НРК нормального розміру. Більшість типів вже описано вище, але з’являються нові для штурмових задач.
Окопний НРК – це спеціалізований НРК, який використовується для зовнішньої зачистки окопів. На його шасі може бути встановлено наприклад гранатомет типу Форт-600 для ураження нір та окопів противника з досить близької відстані(200 -100 м). Так і пристрої для автоматичного прицільного метання ручних гранат з НРК з відстаней від 1 м до 50 м до окопу. За необхідності можна ставити вогнепальну зброю близької дії типу АКС-74У для ураження окопів з відстані в декілька метрів.
Малий окопний НРК – це спеціалізований НРК, який використовується для зачистки окопів зсередини. Він слугує в ролі камікадзе для знищення противника всередені укриттів. Може нести на собі умовно 1 кг вибухівки.
Носій малих окопних НРК – це спеціалізований НРК, який використовується для доставки малих окопних НРК в район виконання завдання. На його шасі можуть бути закріплені малі окопні НРК, з можливістю самостійного розвантаження в потрібній точці.
Перевага НРК в тому, що його можна використовувати в різних погодних умовах. Наприклад в сильний туман або вітер, коли використання БпЛА може бути обмежене. А це дає раптовість для атаки на противника. Ще НРК досить безшумні, якщо порівнювати з дзижчанням БпЛа. Погані умови видимості, низька шумність та важке вогнепальне озброєння це те, що потрібно для успішної спроби штурму.
Ефективність штурму ще більше підвищується у взаємодії НРК з БПЛА. Там де не може дістати БпЛА, малий окопний НРК виконає це завдання. Це такий собі симбіоз атаки з повітря та землі.
Також в лісі чи лісосмузі в деяких випадках НРК не зможуть близько наблизитись до окопів противника із за перешкод(повалені дерева, ями та інше). Тому тут можуть знадобитися такі штуки, як робо-собаки, які можуть долати складний рельєф. На такого дружка можна закріпити той самий АКС-74У та зачищати окопи від нечисті.
Якщо підбити підсумок, то вдалий робо-штурм позицій противника – це добре спланована комбінована атака з повітря та землі, в неочікуваний момент для противника, за поганих для ньго погодних умов, та з переважаючими вогневими засобами на нашу користь в декілька разів, плюс достатня кількість ППО НРК для захисту місії з повітря. Якщо штурм вдається успішним, то ШГр НРК замінюється на позиції описаною вище роботизованою командою АСП.
Залишити відповідь